Аграрії протестують під Кабміном
8 квітня у центрі Києва навпроти будівлі Кабміну стояли трактори, сівалки й інша сільськогосподарська техніка. З різних регіонів країни до столиці з'їхалися кілька тисяч аграріїв на акцію протесту "Зупинимо енергетичний прорив!" Свій протест проти політики уряду в галузі АПК селяни адресували безпосередньо до прем'єр-міністра, вимагаючи виконання передвиборчих обіцянок і припинення планових дій уряду з фактичного знищення українського села.
Як стверджують учасники акції, сьогодні на селі немає змоги проводити посівні роботи. Солярка і все інше дорожчає, техніка стоїть без пального, і яким чином продовжувати роботи, де брати кошти, щоби погасити інфляцію, яка дедалі більше розкручується, аграрії не знають.
"Якщо нічого не зміниться, то невідомо, як нам прожити до кінця року. Засіяли тільки половину поля, а що далі - незрозуміло. Дорожчає ж не тільки пальне. Ціни ростуть і на добрива, і на хімікати, і на насіння. Допомоги з боку держави - жодної. Ми прожили вже дуже різні часи, але щоби село покинули напризволяще, та ще й навесні, найгарячішої пори, - такого ще не було", - каже один із учасників акції.
Трактористи, які пригнали свою техніку до стін Кабміну, вимагали від міністрів "поділитися пальним", а до прем'єра звернулися з вимогою заправити хоча б ці машини обіцяною трьохгривневою соляркою. "Ми готові заплатити хоч зараз. Але по тій ціні, яку Тимошенко обіцяла нам перед виборами, - пояснив один із них. - Юлія Тимошенко, мабуть, переконана, що з українським селянином можна робити все, що завгодно, і він стерпить. Можна замилювати йому очі, обіцяти - аби проголосував. А згодом усе повернеться до того, як було. Чи навіть гірше - як оце зараз. А селянин за своєю чорною роботою не зможе спину розігнути. Ніколи йому шукати правди -- змовчить, так воно і буде. Але більше мовчати вже немає сили. Якщо владі однаково, як ми живемо і на що ми живемо, то їй має бути діло до наших дітей. Бо ніхто не залишиться в селі працювати за таких умов, як сьогодні".
Виконання передвиборчих обіцянок вимагали всі мітингувальники. "Та найголовніше, - каже один із організаторів акції, - привернути увагу громадськості до становища, в якому опинилося українське село. Наша мета - порятунок малого та середнього сільгоспвиробника. Бо те, що відбувається сьогодні, - це його планове знищення. Аграрії поставлені в умови, за яких неможливо працювати, завершити весняно-польові роботи. А отже, зібрати восени врожай і хоч якимось чином розрахуватися з боргами, в які вже затягнула ця весна".
Фермери, які брали участь в акції, висловлювали припущення, що державна політика спрямована на знищення їхніх господарств. Один із них поділився своїми роздумами про те, що за результатами року доведеться продавати землю - інакше борги віддати неможливо: "Для нас земля - це все. Політика і так працює не на нас. Малий та середній сільгоспвиробник не має змоги заробити, реалізувавши врожай по світових цінах. Це дозволяється лише кільком агрогігантам. В їхніх інтересах і ця ситуація: позалазивши в борги і не отримавши державної допомоги, ми однаково не зможемо заробити достатньо, щоби розрахуватися за цю посівну. Доведеться розплачуватися тим, що є - землею. Нас просто викинуть із наших господарств".
Учасники акції протесту зверталися безпосередньо до Кабміну, до вікон, за якими працює прем'єр-міністр. Жінки більше від інших говорили про майбутнє, запитували у Юлії Тимошенко, чого чекати їхнім дітям від завтрашнього дня: "Що нам сказати нашим дітям, коли повернемося додому? Сказати, що нічого доброго чекати їм не потрібно? Як ми їх нагодуємо через кілька місяців? За що будемо одягати? Як може так бути, щоби людина все своє життя чорно працювала, щоби працювали і її діти, і щоб ні ми, ні вони нічого в цьому житті доброго не побачили? Щоби з кожним днем ставало все гірше і доводилося просто виживати?"
Як повідомив представник оргкомітету акції, на під'їздах до столиці було виставлено міліцейські кордони, техніку - людей не пускали до Києва: "Влада зробила все для того, щоби перешкодити проведенню акції. Ми не чекали такого спротиву з боку влади. Нам погрожувала міліція, багатьох людей просто не пустили у Київ, і вони змушені були провести акцію на під'їздах до столиці. Міліція зупиняла автобуси, а у водіїв забирали права. Навіть у часи Кучми не відчувалося такого тиску з боку влади щодо таких заходів".
Під час акції протесту аграрії передали Юлії Тимошенко відкритого листа, у якому виклали свої вимоги. Страх перед голодом та знищенням українського села були в ньому: "Сьогодні зупинилася посівна, техніка стоїть без солярки, немає чим сіяти і за що обробляти землю. Ціни зростають щодня, і ми боїмося голоду, бо без посівної не буде хліба. Це ваш "Прорив"?! Це те, чого ви хочете для України? Зупиніть ваш "Прорив", поки не пізно!", - цими словами закінчується лист, і саме вони десятки разів лунали під стінами уряду: "Не зрозуміло, кому потрібен цей "Прорив" і кому потрібна така політика. Якщо вірити словам, то вони проводять її для простих людей, для нас із вами. Нам такі "прориви" більше не потрібні! Припиніть, доки на селі ще хоч хтось залишився!"
Сергій ПЕТРІВ
