Мери "за базар" не відповідають

Минуло два роки: як виконуються передвиборчі обіцянки?

(Закінчення. Поч. - у № 11 від 20 березня 2008 р.)

Ідучи на вибори, кандидат у мери Івано-Франківська Віктор Анушкевичус завзято критикував тодішню місцеву владу за кількома напрямками. Передусім - за незаконне виділення землі під забудову, відсутність "гідних доріг", "чистих околиць", "відремонтованих дахів" і "якісних комунальних послуг". На кожній зустрічі з виборцями Віктор Андрюсович заявляв про безпідставність підвищення комунальних тарифів, однак, ставши мером, радикально змінив погляди: тарифи на теплопостачання було збільшено вдвічі, на квартплату - на 75%. При цьому якість послуг, звісно, аж ніяк не поліпшилася. Зате внаслідок погіршення рівня проплат населенням розпочалася процедура банкрутства "Теплокомуненерго".

"Гарантійні талони" від Анушкевичуса

Кандидат Анушкевичус "гарантував" сприяння встановленню автономного опалення у квартирах івано-франківців (для малозабезпечених - навіть у кредит). Мер Анушкевичус програму встановлення індивідуальних газових котлів через короткий час призупинив.

Напередодні мерських виборів Анушкевичус оголосив, що вулицю, якою він їздить додому (вулиця Короля Данила), буде відремонтовано в останню чергу. Але саме з неї (і поки практично нею й обмежившись) розпочав свою "дорожню кампанію" мер. Як пояснював він згодом, змінити свої "гарантії" щодо вулиці Короля Данила вирішив на прохання таксистів дружини, які возили її додому.

Утім, перший рік "битви за гідні дороги" чомусь виявився менш успішним, ніж це без зайвого пафосу робив раніше Шкутяк: у 2006 році порівняно з 2005-им робіт із ремонту доріг було виконано майже на 1 млн грн менше (якщо в натуральних показниках, то на 10 тис. м2), а асфальтобетону зроблено менше на 8 тис. тонн. У 2007-му темпи дорожніх робіт також були далекі від вражаючих. Щоправда, є певний прогрес у ремонті проїздів між будинками, у тому числі - на околицях міста. До Анушкевичуса цією проблемою в мерії особливо не переймалися. Виконав свої обіцянки мер і щодо збереження дитячих майданчиків - більше того, за цей час збудували понад двадцять нових. До того ж, уперше за роки незалежності в місті при Анушкевичусові здали новий дитячий садок.

Особливою гордістю мера є його робота з вирішення питання вивезення сміття (два роки тому досить розповсюдженим явищем у місті були стихійні смітники). При новому керівникові Івано-Франківськ виграв ґрант на 200 тис. євро, за допомогою якого обладнали майже півсотні нових сміттєвих контейнерних майданчиків у різних мікрорайонах. Відповідно до міської програми, найближчими роками повинно з'явитися ще 180 таких майданчиків. Збої в роботі перевізників сміття призведуть до втрати ліцензії, про що їм повідомив міський голова. Одне слово - Івано-Франківськ став значно чистішим. А ось щодо будівництва сміттєпереробного заводу, що також обіцяв Анушкевичус-кандидат, то це питання наразі "зависає", а інвестора дотепер не знайдено.

Два роки тому Віктор Андрюсович жорстко опонував міській владі щодо земельних питань, звинувачував у непрозорості прийняття рішень із виділення ділянок під забудову, які, на його думку, відбувалися за принципом "близькості до тіла", і "гарантував" із приходом у керівне крісло ці рішення скасувати. Справді, на початку Анушкевичус "протиснув" у міськраді скасування тринадцяти найскандальніших земельних рішень часів Шкутяка, провівши низку успішних земельних аукціонів. Але згодом від цієї прозорої й зрозумілої практики чомусь відмовився -- у серпні минулого року мерові з другої спроби вдалося пролобіювати створення Фонду соціально-економічного розвитку міста, що формується за рахунок забудовників, які одержали дозвіл на будівництво, "десятини" (9,35% від обсягів будівництва у вигляді надання місту житлоплощі чи грішми відповідно до затвердженої Мінбудом вартості квадратного метра).

Безумовно, з появою фонду в міста з'явилися додаткові кошти, що скеровуються на вирішення нагальних соціальних потреб. Але нюанс у тому, що вирішує, на відміну від відкритого аукціону, кому із забудовників виділяти землю, мерія. У жовтні 2007-го в Івано-Франківську навіть вибухнув земельний скандал, коли виявилося, що 31 гектар сільськогосподарських земель Івано-Франківського інституту аграрної промисловості в селі Микитинці було виведено з держвласності й передано під будівництво котеджного містечка приватній компанії, співзасновником якої нібито була дружина першого заступника мера Володимира Швадчака. За цим фактом навіть порушили кримінальну справу. У відповідь Анушкевичус заявив про політичне замовлення, киваючи на місцевий БЮТ. Ситуація, з огляду на складні стосунки мера з міськрадою, загострилася настільки, що розрядити її змогла лише відставка Швадчака. Утім, корупційна тінь упала й на самого Анушкевичуса, заплямувавши таким чином чистоту його репутації багаторічного борця із "земельним свавіллям".

Заставному заважають недоброзичливці з БЮТ

Тернопільський міський голова Роман Заставний цілком справедливо може скаржитися на пізній "старт", бо через судові позови зайняв крісло мера тільки в серпні 2006 року. Хоча у його програмі не йдеться про якісь конкретні терміни виконання обіцянок, але цю тему порушив сам мер, і вже у березні 2007 року заявив: "На 99% переконаний, що виконаю всі передвиборні обіцянки, але в мене немає впевненості в часових рамках. Те, що можна було зробити за один-два роки, бачу, доведеться робити чотири-п'ять". Пан Заставний також пояснив, що "гальмом" є конфронтація з більшістю у міськраді, основу якої складає фракція БЮТ.

Міський керівник скаржився на шкідливі "політичні баталії" у міськраді вже після ста днів свого перебування на посаді мера. Тоді ж він відверто доповідав, що не все задумане йому вдається реалізувати, але при цьому видав тернополянам додаткові словесні "аванси".

Якщо проаналізувати програму Романа Заставного, то, як годиться, конкретних обіцянок там не знайти. Проте і вона дає змогу впіймати Заставного на слові. Так, серед перших пунктів програмних тез є: "комунальні тарифи будуть погоджуватися з міською громадою". Однак, схоже, Заставний уже забув про свій добрий намір - цьогоріч у березні виконком міськради без усяких "громадських погоджень" вирішив майже на 18% підвищити тарифи на тепло й гарячу воду. А Заставний лише поремствував, що "тернополяни навряд чи не зрозуміють це непопулярне рішення".

Трохи кращими є справи з обіцянкою реалізовувати землю тільки через відкриті аукціони. Таке рішення прийнято вже давно, але наразі проведено тільки один аукціон, другий з осені минулого року постійно відкладають.

Пан Заставний пообіцяв мешканцям відомчих гуртожитків перевести їх на комунальне обслуговування і дати право на приватизацію жител. Однак у Тернополі вже більше півроку триває протистояння між мешканцями гуртожитку комбайнового заводу та власниками підприємства, які просто намагаються вигнати людей на вулицю. До честі мерії варто сказати, що в конфлікті вона підтримує мешканців гуртожитку, але реально нічим допомогти не може.

Мер Заставний доволі часто киває на центральну владу, яка чомусь не сприяє виконанню його передвиборної програми.

Окрема "пісня" - ремонт доріг. У програмі Романа Заставного йдеться: "Дороги в Тернополі необхідно капітально відремонтувати. Кошти на це мерія отримає після того, як припинить розкрадання майна й грошей міста, а також буде раціонально розпоряджатися бюджетом". Чи то не вдалося припинити крадіжки, чи то з "раціональним використанням бюджету" не склалося, але й сам Заставний постійно констатує: грошей на ремонт доріг у міській скарбниці немає.

У квітні 2006 року, ще не в'їхавши в муніципалітет, Заставний у розпуці заявив, що на ремонт доріг "кошти потрібно шукати в Києві". Мер вважав, що "у Києві повинні розуміти - таких жахливих доріг, як у Тернополі, немає в жодному обласному центрі", тож йому здавалося, що "частину необхідних грошей на ремонт доріг буде неважко одержати з держбюджету". Однак у Києві люди виявилися не дуже "тямущими".

У мера Тернополя ще до виборів була ідея отримати кошти на ремонт доріг, перевівши всі платні паркування у комунальну власність. Це мало давати щороку, на думку Заставного, майже 4 млн грн прибутку. Однак до кінця 2006 року паркування у "приватників" так і не забрали, та й у мерії не створили спеціальну комунальну службу. Тільки у квітні наступного року спеціальна комісія мерії взялася досліджувати вулиці міста на предмет благоустрою й розширення платних паркувань, а вже восени запрацювало КП "Міськавтотранс".

Доволі категорично майбутній мер висловлювався і про роботу міського транспорту. На його думку, "жителі не повинні скаржитися на роботу громадського транспорту і його якість". А втім, мер може похвалитися придбанням чотирьох нових тролейбусів (як кажуть у мерії, Тернополю для повного щастя не вистачає п'ятнадцяти нових тролейбусів), оголошенням зупинок і введенням... уніформи для водіїв маршруток. Як констатує місцева преса, водії слухняно придбали форму, але працюють у зручнішому для них вбранні.

Крім уніформи, предмет гордості Заставного - придбана машина-пилосос для прибирання вулиць. Щоправда, у травні 2007 року одне з міських опитувань засвідчило, що 75% тернополян скаржаться на недостатню чистоту в місті. Мер страшенно образився, і заявив: "Чистота залежить не від влади - тернополяни повинні навчитися не смітити".

Що ж до оголошених інвестиційних проектів, то ще до виборів Заставний носився з ідеєю побудувати на Тернопільському озері міні-ГЕС, проект якої розробив місцевий учений. Щоправда, з ГЕС виникла певна неузгодженість - Заставний говорив, що турбіни для неї виготовлять... на "мертвому" комбайновому заводі. Водночас він стверджував, що на місці цього підприємства непогано було б збудувати житло. Так чи не так, але Тернопільська ГЕС до сих пір не з'явилася.

Петро СВІРЖОВСЬКИЙ