Без Олійника
Львівська губернія "осиротіла". Тимчасово
Трирічне перебування на посаді голови Львівської ОДА вірного "солдата Ющенка" Петра Олійника, видається, завершилося його несподіваною, проте... прогнозованою заявою з проханням про відставку. Формальна причина "самовідводу" Петра Михайловича, який від зробив під час перебування у Києві, - стан здоров'я. Наразі "на господарстві" залишається його перший заступник Валерій П'ятак.
Початок 2005 року, коли на представлення нового губернатора до Львова прибув сам Ющенко, добре запам'ятався авторові. Адже Віктор Андрійович уперше відвідував галицьку столицю як легітимний Президент. Ажіотаж був неймовірний. Перед будівлею облдержадміністрації стояв щільний натовп збуджених львів'ян, через який нам, журналістам, доводилося прориватися буквально з боєм. Як виявилося, поспішали даремно. Тоді ми ще не знали, що хронічні запізнення на будь-які заздалегідь оголошені заходи - заледве не фірмова ознака президентського стилю.
Ми відверто нудилися, бігали пити каву, виходили на балкон випалити цигарку... Зрештою - сталося. Зверху було добре видно, як Ющенкові "робила коридор" охорона, а позаду так квапився Петро Олійник, що аж послизнувся й впав. Тоді мимоволі й подумалося, чи вдалою буде нова обласна влада, яка вже зараз невпевнено тримається на ногах?
На жаль, відтоді область так і "накульгувала" з багатьох показників соціально-економічного розвитку, поки нарешті не "доспотикалася" до того, що нині існує реальна загроза ганебного Львова з переліку міст, у яких проводитимуть "Євро-2012". А це, як багато хто вважає, може поставити остаточний хрест на інвестиційній привабливості краю в очах як вітчизняних, так і зарубіжних капіталовкладників. Причина - те головне лихо, яке не вдалося подолати обласній владі під проводом Олійника.
Насамперед, це тотальна корумпованість львівської бюрократії, яка, до того ж, набрала нових форм - скажімо, у вигляді цинічних рейдерських захоплень ласих майнових об'єктів. А обіруч із нею шкандибають непрофесіоналізм і некомпетентність чималої частини нашого чиновництва, котрому відверто не під силу вирішувати нагальні проблеми Львівщини. Натомість із "понтами" в нас усе гаразд, особливо коли йдеться про бучні прийоми українських чи іноземних високопосадовців. "А більше, бачиться, нічого".
Тож наступник Петра Олійника (екс-губернаторові, звісно, хочемо побажати остаточного одужання) отримає складну спадщину. І від нього насамперед залежатиме, чи справді Львівщина наблизиться до стандартів життя наших найближчих західних сусідів, чи так і залишиться на європейських задвірках.
Ігор ГАЛУЩАК
