Історія "хвороби"
(версія депутата міської ради Володимира ГІРНЯКА)
У квітні виграли право на проведення "Євро-2012". Місяць-два раділи. У липні та серпні депутатський корпус почав запитувати, що ж ми маємо роботи у цьому напрямку. Було зрозуміло - потрібно залучати мільярдні інвестиції. Але ефективність роботи саме органів місцевого самоврядування полягала у будівництві нового стадіону, оскільки для готелів та доріг залучатимуть переважно приватний капітал.
І тут несподівано на сесії міської ради 24 серпня 2007 року з'являється проект ухвали про затвердження управління капітального будівництва 25 га землі. Тоді це викликало серйозний спротив, бо виникали запитання: а чи є інвестор, хто він і на яких умовах буде працювати. Представники всіх фракцій міськради декларували, що необхідно провести відкритий міжнародний конкурс, на який варто виділити два-три місяці, де могли б узяти участь серйозні учасники. Як відомо, мінімальна вартість стадіону - 80 мільйонів євро, а це два бюджети розвитку Львова. Звісно, місто таке не потягне.
Однак міському голові Андрієві Садовому 20 жовтня таки вдалося переконати нас, що треба передати земельну ділянку в управління капітального будівництва. Минув місяць, півтора - абсолютно нічого не робилося. Депутатам знову довелося поставити питання, хто будуватиме стадіон і чи є інвестор. Тоді 4 грудня виконавчий комітет оголосив конкурс, на нього виділяють два тижні, протягом цього терміну інвестори мали підготувати бізнес-план розвитку території на 25 га, представити гарантії на 100 мільйонів євро, надати містобудівне обґрунтування та кілька інших документів. До 19 грудня на тендер заявилося дві фірми. Ми відкрили публічно конверти, сказали громадськості, що все добре, але коли наступного дня подивилися, що є в тих документах, то ключових моментів, які ми хотіли бачити, там не виявилося. Відсутні були фінансові гарантії того, що фірма є платоспроможною і взагалі має можливість брати участь у конкурсі. Крім того, ні бізнес-плану, ні містобудівного обґрунтування також ніхто не представив. Дві фірми просто надали свої варіанти будівництва стадіону. А це, як ви розумієте, занадто мало.
Після цього міський голова спочатку пообіцяв, що інвестиційну угоду буде укладено до кінця 2007 року, потім він продовжив цей термін до середини січня 2008-го. На теперішній момент (і це все більше хвилює депутатський корпус, хвилює громаду) взагалі не йдеться про підписання інвестиційної угоди.
А те, що конкурсна комісія, як і прогнозувалося, визначилася, ще нічого не означає. Адже є не інвестор євростадіону, а лише його забудовник. Тобто компанія "ALPINE BAU GmbH" визначена як фірма, яка буде будувати стадіон вартістю 80 мільйонів євро. Але грошей на його спорудження вона давати не буде. Це випливає з договору, який місто планує підписати з нею.
У договорі передбачено, що "ALPINE BAU GmbH" виготовлятиме проект, за який має заплатити інвестор - за умови підписання інвестиційної угоди. Якщо ж інвестора будівництва стадіону знайдено не буде, то місту доведеться заплатити кошти самостійно. Проект коштує від 30 до 60 мільйонів гривень.
З одного боку, добре, що це передбачено, бо тоді Львів не втратить право на проведення "Євро-2012". Але ключове питання пошуку інвестора залишається відкритим - ми досі не знаємо, хто фінансуватиме будівництво стадіону.
