Катя БУЖИНСЬКА: «У Сан-Ремо я відмовилася співати російською…»

Попри молодий вік, співачка Катерина Бужинська має звання заслуженої артистки України. Кореспондентка «УіЧ» скористалася нагодою поспілкуватися з артисткою, коли та нещодавно відвідала Львів зі своєю новою програмою “Коханою назви”. Тож про кар’єру, творчість, особливості шоу-бізнесу й особисте життя читайте далі.

- Як складалася Ваша професійна кар’єра?

- Після закінчення дев’яти класів екстерном склала іспити повного курсу навчання у середній школі й вступила у Чернівецьке музичне училище імені Воробкевича на відділення академічного вокалу. 1995-го познайомилася із майбутнім продюсером Юрієм Квеленковим, на вимогу якого через рік перевелася на другий курс Київського вищого музичного училища імені Глієра на відділення естрадного вокалу. Закінчила його й отримала диплом бакалавра.

Тільки за перші п’ять років професійної кар’єри я взяла участь у п’ятнадцяти конкурсах естрадної пісні - і на всіх перемогла. Причому на п’яти найбільш престижних, міжнародних, здобула гран-прі. На конкурсі молодих виконавців “Слов’янський базар-98” набрала 297 балів із трьохсот можливих, відірвавшись від найближчого суперника на 25 пунктів.

Але не в нагородах суть. Завдяки цим виступам моє ім’я стало відоме в Ізраїлі, США, Іспанії, Німеччині, Польщі, Англії. Приємно, що я стала першою українською співачкою, яку за останні п’ятдесят років було запрошено на фестиваль у Сан-Ремо.

До речі, і там я показала свій характер: коли організатори концертів почали вимагати, щоби співала російською, відмовилася і заспівала українською. Адже я - українка…

Не боюся експериментувати. Наприклад, перемогла в національному конкурсі модельного бізнесу “Чорна перлина”, брала участь у «Конкурсі одного плаття”, який відбувався в Києві під егідою міжнародного Контрактового ярмарку. А ще я - обличчя (точніше, тіло) ізраїльської фірми “Gottex”, яка виробляє купальники.

- Чи дотримуєтеся постів?

- На жаль, ні, бо сказано в Біблії: тому, хто в дорозі, дозволяється не постити. А ми - постійно у роз’їздах.

- Ваша формула успіху?

- Ніколи не опускалася до рівня публіки - навпаки, намагалася "підтягнути" слухачів до рівня свого репертуару. Було доволі складно, мене переконували, що це утопія, адже люди хочуть легких, простих мелодій - як кажуть росіяни, "три прихлопа, два притопа". Але я послідовно працювала у цьому напрямку. І зараз маю свого слухача - інтелігентну, елітну публіку, що цікавиться серйозною музикою. Крім того, складовою формули є організованість. Адже не кожна співачка може приготуватися до концерту за п’ять хвилин. А це дуже цінують кавалери - якщо жінки збираються на побачення годину, то я встигаю за 20 хвилин.

- Чи народження донечки якось вплинуло на Вашу кар’єру і репертуар?

- Оленці на Різдво саме виповнився рік. Народження дитини не заважає кар’єрі, але змінює життя, емоції. Раніше я була занадто амбіційна, найголовнішим у житті вважала кар’єру. Зараз пріоритети змінилися - на перший план вийшли дитина й батьки.

- У кожної зірки є свій перелік вимог, тобто професійний райдер. Чи Ви його маєте?

- Обов’язкові умови - аби було тепло, щоби була нормальна музична апаратура. Щодо їжі немає, як-от у групи «Алібі» - в них обов’язково має бути свіжо порізаний кавун.

- Що, крім визнання, Ви здобули після перемог на різноманітних конкурсах?

- Зміну особистості - стійкість характеру, впевненість у собі, гарні призи, престиж.

- Як Вам вдається не розгубити віру й оптимізм - особливо після того, як Ваш чоловік відмовився від донечки?

- Я просто не пам’ятаю поганого. До речі, і перший, і другий чоловіки телефонували мені, перепрошували. Тепер зі святами вітають. Напевно, вони ще досі мене люблять і не можуть змиритися з тим, що я вже не люблю їх і не хочу бути поруч із ними. Минулий рік був часом змін. І я, відповідно, змінила всю чоловічу команду - чоловіка, продюсера і водія.

Вікторія ДИМОЧКІНА