"Фабрика краси" по-львівськи

Після хірургічного втручання косметологів, учитель малювання із Дрогобича звернувся до правоохоронців

Андрій Стасюк боїться глянути на себе у дзеркало, соромиться вийти у людні місця. Власне обличчя викликає у нього і відразу, і розпач одночасно. Чотири роки тому він травмував лице і, аби виправити дефекти, звернувся до косметологів. Тепер каже, що за це нарікатиме на себе до кінця днів.

Магічна сила телебачення

З Андрієм Стасюком нещастя сталося у листопаді 2003 року - він випав із вікна другого поверху й переламав хребет у двох місцях, щелепу, ніс. "Швидка" забрала його у реанімаційне відділення Стебниківської лікарні. Через десять днів Андрія перевели у львівську лікарню, що на Топольній, а згодом у Винниківський госпіталь на реабілітацію, де він на брусах, рамі та на милицях знову вчився ходити. Пацієнт потрохи одужував. Єдине, що його непокоїло, - деформація перенісся.

До трагедії пан Андрій працював викладачем рисунку та живопису в Малій Академії мистецтв у селищі Підбуж Дрогобицького району. Щоби з нього, бува, не кепкували діти, вирішив зробити пластичну операцію.

- На одному з телевізійних каналів тоді йшла популярна серія передач під назвою "Фабрика краси", - розповідає Андрій. - Пластичні хірурги за допомогою скальпеля робили справжні дива - звичайних дівчат перетворювали на красунь. "Чому б і не спробувати?" - подумав я. І звернувся до косметологів. Тепер знаю напевне, що все це - абсолютна брехня. На собі переконався, але тоді такого досвіду я не мав.

"Все буде гаразд"

У квітні 2004 року Андрій уперше переступив поріг Львівської міської косметологічної лікарні. Лікар Геннадій Каліка проконсультував відвідувача і порадив йому вставити штучний імплантат. Андрій погодився.

- Операцію на переніссі мені зробили 25 жовтня 2005 року, - продовжує Андрій Стасюк, - оперував лікар Каліка. Потім мене поклали в стаціонар. Коли зняли пов'язку, на обличчі з'явилося почервоніння, а з носа визирала гумка. Мені важко було дихати, але лікар заспокоював - казав, що все буде гаразд, і я можу їхати додому.

Андрія виписали з клініки. Однак рана вперто не хотіла заживати. А 17 листопада він помітив, що ніс почав гноїтися, а імплантат - вилазити. Стасюк знову звернувся у медзаклад.

- Лікар виписав мені цифтріаксон, - веде мову Андрій. - Коли препарат вкололи, я став задихатися, піднялася температура. Стан мій погіршився. Кінчик носа постійно спотворювався. Тоді мене знову поклали у стаціонарне відділення, де я пробув до 6 січня 2006 року.

Знову під скальпель

Повторне лікування теж не дало позитивних змін. За порадою знайомих він тоді звернувся до фахівців Львівського медичного університету. Професор, який оглянув Андрія, порадив йому чимдуж ліквідувати вогнище загноєння. Андрій знову потрапив на операційний стіл у Львівську міську косметологічну лікарню, де видалення імплантату йому робив уже інший хірург.

Як стверджує Стасюк, за операцію він заплатив 2 тисячі 750 гривень, ще й 250 доларів за імплантат. За його словами, лікар, який його оперував першого разу, 1972 року закінчив медінститут й отримав диплом стоматолога. Аби добитися справедливості, потерпілий написав скаргу в прокуратуру, звернувся по допомогу у Всеукраїнську раду захисту прав та безпеки пацієнтів.

- Нині цієї справою займається Галицький райвідділ міліції, - каже Андрій Стасюк. - Слідчий скерував усі необхідні документи в обласне управління охорони здоров'я. Тепер чекаю, коли проведуть судмедекспертизу. Від американських пластичних хірургів довідався, що за кордоном мені можуть допомогти, але це коштуватиме 20 тисяч євро. Від лікарні вимагатиму, щоби мені оплатили лікування у Великій Британії. Більше від них нічого не хочу.

Юрій ОЛЕНЕЦЬ

P.S. На жаль, "УіЧ" не вдалося отримати коментар у працівників Львівської міської косметологічної лікарні. Ірина Данів, головний лікар цього закладу, навідріз відмовилася будь-що говорити на диктофон. Коли журналіст сховав записуючий пристрій, лише принагідно зауважила, що зараз у лікарні проводиться перевірка. Як повідомила медик, Андрій Стасюк щоразу змінює свою думку і висуває нові вимоги. Тому вона побоюється, що її слова, надруковані в газеті, він витлумачить по-своєму. Пані Ірина також пообіцяла, що після завершення всіх перевірок, коли у неї будуть на руках усі необхідні документи, обов'язково прокоментує цю ситуацію. "УіЧ", зі свого боку, теж обіцяє, що надасть медикам можливість висловити свою точку зору.