Доброчинність -- це спосіб життя
Петро Писарчук подарував віру, надію, любов Вірі, Надії, Любові
Коли Ірина Писарівська, мешканка Новояворівська, народила трійню, то на Яворівщині люди щиро тішилися: на вулицях тільки про цю подію й говорили. Жінки водночас співчутливо бідкалися, мовляв, як ця мама даватиме раду аж трьом немовляткам. Чоловіки ж солідно їх заспокоювали -- не журіться, влада не дасть жінці з дітьми пропасти.
Ось би ті слова та місцевій владі у вуха, бо після того, як пані Ірина виписалася з донечками з пологового відділення додому (якщо так можна назвати невеличку квартирку, яку жінка винаймала), життя перетворилося на справжній жах.
Ірина Писарівська з трьома дітками бідувала до того часу, доки в електронних засобах масової інформації про неї не прочитав народний депутат України Петро Писарчук. Він, довго не думаючи, не лише справив дітям усе необхідне у матеріальному плані, а й висушив материнські сльози, повернув українській неньці віру у порядних людей та вселив надію на добру долю її трійка діток.
Місцеві чиновники: не ділом, а словом
Автор цих рядків знає про всі події у сім'ї Ірини Писарівської не з чужих слів, а з майже щоденних телефонних розмов з цією чудовою, розумною жінкою та доброю матір'ю.
Виявляється, під час відвідин породіллі та діток з ескортом кореспондентів новояворівська влада пообіцяла обов'язково поклопотатися про ліжечко та пральну машину. Цікавлюся згодом у пані Ірини, якої марки пральну машину депутати купили, чи добре крутить, а чи просторі колиски. Мама трійнят, яким на той час виповнилося по місяцю і десять днів, зашарілася. Каже: "За повсякденними турботами у мерії про свою обіцянку, напевно, забули. А мені соромно нагадати".
Наступного дня пізно ввечері Ірина Писарівська з плачу аж зайшлася: розповідала крізь сльози, що разом з дітками може поповнити лави бомжів, бо господиня квартири попередила, що повертається з-за кордону.
Ось так викладач музики з класу фортепіано Новояворівської школи мистецтв Ірина Писарівська, мама новонародженої трійні -- Любові, Віри, Надії, -- змушена була звернутися до громади Галичини з проханням допомогти. У приватній розмові із журналістом пані Ірина зізналася, що їй дуже ніяково звертатися до краян по допомогу, але іншого виходу не бачить, бо "на місцеву владу надії марні".
На добро державна скарбниця вічно порожня
"Мені яворівці радять сісти разом з дітками під адмінбудинком Львівських ОДА та обласної ради. Не можу ризикувати здоров'ям немовлят, тому вирішила звернутися до людей. Ніколи і в страшному сні мені б не приснилося, що доля змусить не радіти щастю материнства, а плакати з розпачу через матеріальні нестатки і зі сорому, що мушу стати жебрачкою, маючи вищу освіту й талант викладача музики", -- поділилася наболілим Ірина Писарівська.
Журналісти неодноразово зверталися по коментарі до яворівської районної та львівської обласної влади, але у відповідь почули одне: для вирішення квартирного питання матері трійні необхідно 300 тисяч гривень, а таких грошей у бюджеті не передбачено...
Ірина Писарівська вельми вдячна народному депутатові України Петрові Писарчуку за матеріальну допомогу для трійні, а також за моральну підтримку в найважчі для неї часи. Вона навіть мала намір запросити Петра Івановича стати хрещеним батьком для дівчаток, однак не наважилася, бо знає, скільки багато у цієї людини справ, не хотіла зайвий раз турбувати. Тепер, коли жінка молиться за своїх діток, то подумки бажає здоров'я і Петрові Писарчуку. А разом з нею добра та людських гараздів народному депутатові України зичать і в селищі Івано-Франковому Яворівського району.
Олеся ЯВІР
