Таємничий Підкамінь
Цими вихідними уперше на Львівщині у селищі Підкамінь Бродівського району відбудеться грандіозний фольковий фестиваль. Звичайно, дійство буде насичене не лише музикою. Заплановано, зокрема, організувати лицарські бої, підйоми на повітряній кулі, курси скелелазіння, майстер-класи та ще всілякого роду перфоменси. Та найважливішою "фішкою" фесту є саме місце його проведення. Тож наш кореспондент вирішив розпитати про цікаві історичні моменти із життя селища у кандидата історичних наук, доцента університету імені Івана Франка Ярослава Онищука.
- У чому полягає унікальність Підкаменя?
- Ну, почнемо з того, що Брідщина - район, який має прекрасне географічне розташування та багато пам'яток архітектури. Тут є два унікальні пункти: замковий комплекс із церквою у селі Підгірцях і, власне, Підкаменщина. У Підкамені, окрім того, що є пам'ятка природи -- великий камінь заввишки 16 метрів (звідси і походить назва селища - під каменем), розташований колишній Домініканський монастир часів XVІІ століття, один з найвідоміших храмів часів Речі Посполитої. Поєднання таких природних аспектів разом з історико-архітектурними привертає увагу до Підкаменщини. Утім, вона не є добре відома туристичному загалу. Сподіватимемося, що фестиваль стане реальним кроком до популяризації цього місця.
- Власне, на камені, про який ви згадували, існують поховання. А чиї вони?
- Виходячи з археологічних даних, можемо стверджувати, що цей камінь завжди приваблював людей своєю надзвичайністю. Завдяки розкопкам вдалося встановити, що довкола нього зосереджувалися перші стоянки періоду пізнього палеоліту (приблизно 20-15 тис. років тому). Безпосередньо біля самого каменю знайдено пам'ятки, датовані періодом висоцької культури (2,5 тисячі років до нашого часу). Але оці ями-могили, про які ви згадуєте, пов'язані з давньоруським періодом. Припускають, що камінь входив до конструкції наскельної забудови церкви оборонного характеру. На самому верху каменя є шість ям, які свідчать про те, що під підлогою церкви були поховання, скажімо так, достойників храму цього часу. Після розпаду Київської Русі храм знищили.
- Свого часу монастир, який розташований на території селища, був переобладнаний під психлікарню. Чи позначилося це якось на стані історичної пам'ятки?
- Справді, у післявоєнний час монастир пережив не найкращі часи - до 50-х років ХХ ст. там була тюрма НКВД, а опісля -- психоневрологічний диспансер. Зрозуміло, що усе це мало негативні впливи. Так, усю підземну частину монастиря за часів розташування там в'язниці очистили від крипт, у яких, згідно з римо-католицькими традиціями, були поховання. Усі ці останки зібрали і вивезли в невідомому напрямку. Крім того, було знято усю мідну бляху з покрівлі монастиря, знищено величезну бібліотеку, яка містилася у стінах храму. Словом, храм дістався нам в аварійному стані. Сьогодні там працюють студенти. Та, звісно ж, відновлення монастиря потребує ще багато як фізичних, так і матеріальних затрат.
- Які цікаві історії і речі пов'язані з монастирем?
- Уваги заслуговує автентичне розп'яття Ісуса Христа, яке збереглося ще з часів заснування храму. Коли радянська влада нищила монастир, люди заховали це розп'яття, і воно збереглося до наших днів.
Варто згадати і про фігуру Матері Божої, яка стоїть на подвір'ї церкви. Її побудували у 20-х роках XVІІІ ст. на кошти одного поміщика. Це дуже вишукана робота. Утім, у часи Радянського Союзу, коли у стінах монастиря був психоневрологічний диспансер, ця скульптура цілком потемніла, хоча є позолоченою. Та тепер вона почала очищуватися і вже частково набула первісного вигляду. Місцеве населення вважає, що з початком відбудови монастиря почалося відновлення і фігури. Чим не чудо?
- А чи є привиди у монастирі?
- На відміну від Підгорецького та Олеського замків, у святині Підкаменя, наскільки я знаю, привидів не було. Можливо, через те, що це місце освячене.
Павло ПАЛАМАРЧУК
